Розглянуто основні причини та прояви амбівалентності української ментальності та вплив цих факторів на становлення громадянського суспільства в сучасній Україні.

Розглянуто сучасні філософські підходи щодо розуміння, багатовимірності людського буття в умовах формування громадянського суспільства. Проаналізовано зміну реальності повсякденного людського буття, що призводить до виникнення "кризи людини". В таких умовах "граничне буття" людини дає можливість знайти вихід з "внутрішньої самотності" та адаптуватися до сучасних реалій.

Розглянуто красу світогляду в контексті філософського світогляду. Співвідносяться буденний, особистісний та філософський типи світоглядів з міфологічним, релігійним і науковим та концептами "іронія" і "пафос". Проаналізовано проблему сенсу життя як фундаментальний критерій краси світогляду.

Проаналізовано антизахідні настрої в Україні як фактори протидії розвитку громадянського суспільства. З'ясовуються їх витоки, зокрема, репресивна політико-ідеологічна кампанія, проведена радянським керівництвом у другій половині 1940-х - на поч. 1950-х рр.

Розглянуто теоретико-моральні засади становлення екологічної етики, аналізуються гуманістичні ідеї відомого німецького мислителя Альберта Швейцера, які знайшли своє вираження в його "етиці благоговіння перед життям".

Розглянуто гуманність як одну з онтологічних форм людського буття і методологічну засаду соціальної роботи. З'ясовано специфіку становлення гуманізму як принципу впорядкування екзистенціального світу людини та чинника трансформації суспільного життя. Обгрунтовано, що соціальна робота, як гуманістична життєва практика, є складовою системи формування духовності українського суспільства.

Досліджено теоретичні питання формування комунікативної компетентності як важливого компонента професійної підготовки фахівців економічного профілю в умовах зміни традиційної освітньої парадигми на сучасну, що дозволяє готувати конкурентоспроможних фахівців.

Розглянуто деякі теоретичні концепти, які виступають методологічними принципами дослідження економічної культури особистості. Зокрема, наголошено на важливості визначення категоріального апарату дослідження (розглядається співвідношення понять "культура, "економічна культура суспільства", "економічна культура особистості"). Виділено "раціональність" як модель економічної поведінки і як ознаку "економічності" в економічній культурі. Особливу увагу приділено визначенню структурних складових економічної культури особистості та аналізу їх змісту. Проаналізовано зміст когнітивного, афективного та конативного компонентів економічної культури особистості. Відмічено, що на основі психологічних одиниць, одержаних в результаті операціоналізації змістовних характеристик тих структурних компонентів, що виділено в результаті аналізу, можна побудувати емпіричну структурно-функціональну модель дослідження економічної культури особистості.

Надано визначення соціально-психологічного клімату волонтерської групи, конкретизовано його функції. Визначено показники ефективної роботи волонтерського об'єднання. Зроблено спробу визначення шляхів формування сприятливого соціально-психологічного для підвищення ефективності міжособистісної взаємодії у волонтерській групі.

Переосмислено завдання соціальної роботи за умов воєнних дій і гуманітарної кризи в Україні. Проаналізовано нові підходи до розуміння функцій соціального захисту і безпеки людини. Розглянуто особливості надання соціальних послуг внутрішньо переміщеним особам та учасникам бойових дій. Підкреслено актуальність соціальної роботи на рівні спільноти в контексті реалій національної кризи.

Розглянуто перспективні напрями в галузі психології здібностей. Обговорено перспективи онтологічної теорії інтелекту в контексті вивчення ментального (розумового) досвіду та інтелектуальної компетентності особистості. Проаналізована необхідність комплексної діагностики інтелектуальних здібностей як основи ментального розвитку.

У суспільстві високих технологій та ринкового господарства сутність системи соціального захисту набуває дуалістичного характеру: з одного боку, соціальна політика переслідує мету підтримання та розвитку здібностей для самореалізації меншої найбільш активної та конкурентно-орієнтованої частини працездатного населення, з іншого, залишається суттєвий сегмент нужденного населення, який так само має право на відповідну долю суспільних благ. Вирішити дилему ефективного співіснування діаметрально протилежних соціальних полюсів сучасного суспільства означає знайти шляхи встановлення соціального порозуміння в складних умовах глобалізованого світу та гарантувати людству стабільне економічне майбутнє.

Проаналізовано основні соціальні аспекти, що мають першочергове значення при формуванні нової парадигми управління суспільством.

Розглянуто теоретичні підходи до визначення "ідентифікація" та "ідентичність". Обгрунтовано природу ідентифікації, зумовлену глибокою потребою людини в визнанні з боку інших, у самореалізації та очікуванні позитивної оцінки зі сторони інших. Проанаізовано основні теоретичні підходи - психоаналітичний, символічний інтеракціонізм, феноменологічна соціологія. Розглянуто основні погляди дослідників на співвідношення цих понять. Ідентифікація розглядається як один з найважливіших механізмів соціалізації особистості, що проявляється в ототожненні індивіда з певною соціальною групою, спільнотою (номінальною чи реальною). Ідентичність є структурою, що формується протягом життя.

Проаналізовано теоретичні підходи та чинники громадянського поступу українського суспільства в контексті зарубіжного та вітчизняного соціально-філософських дискурсів. Громадянський поступ розглядається як творчий процес, зміст якого впливає на всі сфери суспільного життя і реалізується під впливом спектру чинників, які відображають тенденції суспільної трансформації.

Розглянуто різні точки зору на процес глобалізації, який є домінуючою тенденцією світового розвитку. Проаналізовано сучасний стан світової економіки, пропонуються шляхи виходу із глобальних економічних та екологічних криз, що загрожують людству.

Сучасні технології масової комунікації постіндустріального суспільства відкривають безмежний простір для нових форм людського самовираження і самореалізації. Проблема торкається розуміння образу майбутнього людства, в якому інформаційні та комунікативні технології можуть істотно звузити або навіть замінити творчо-продуктивні аспекти свідомості. Якщо прийняти таку точку зору, то проблема ціннісно-творчої самореалізації особи потребує більш поглибленої тематики досліджень та відповідні теоретико-методологічні рішення, які нейтралізують технократичну дегуманізацію сучасної людини.

На прикладі трактату "Феатрон" свт. Іоанна (Максимовича) проаналізовано образ ідеального можновладця у контексті світогляду Чернігівського літературно-філософського кола доби українського Бароко. Розглядаються філософсько-естетичні аспекти побудови цього ідеального образу: вдосконалення "внутрішньої" людини й досягнення досконалості через стяжання чеснот, наслідуючи Ісуса Христа. Образ ідеального можновладця створюється засобами поетики українського Бароко: принципом наслідування, емблематичним художнім мисленням, мальовничою образністю, а також сяянням духовної краси.

Статтю присвячено пошукові ефективних способів поєднання індивідуальних та загальнолюдських цінностей в українській філософській думці. Йдеться про філософію серця та нагальну необхідність розповсюдження її світоглядного змісту в умовах становлення громадянського суспільства в Україні. Автор прагне довести здатність гречністю одухотворювати потойбічний, зовнішній, байдужий світ. Окреслено можливості кордоцентризму впливати на історичні події з метою невпинної гуманізації культурно-антропологічного простору.

Проаналізовано феномен ресентименту і можливості його функціонування у сучасному медіа просторі. Проаналізовано теорії ресентименту Фрідріха Ніцше і Макса Шелера та їхню трансформацію в системі сучасних соціально-комунікаційних технологій.